Методичні рекомендації
призначені для практичного використання
психологами ДНЗ та ШДС при
обстеженні дітей дошкільного віку для комплексної оцінки психологічного
розвитку дитини та подальшого визначення
місця корекції.
Діяльність ПМПК надає різноманітні види допомоги дітям з
порушеннями в розвитку та їхнім батькам, виконуючи роль
інформаційно-консультативного і корекційно - розвиваючого центру. Провідною
функцією консультацій залишається діагностична. Вона має свої особливості і
свою мету. Це не просто клінічний діагноз, з яким дитина приходить до
консультації, а психолого-педагогічне вивчення дитини на основі різнобічного
обстеження: медичного, психологічного, логопедичного, педагогічного і
встановлення особливого психолого-педагогічного діагнозу, метою якого є
визначення можливостей навчання і розвитку дитини з тими чи іншими психофізичними
порушеннями та найоптимальніших умов їх реалізації.
Сьогодні стає актуальним так
зване раннє втручання, коли діти групи ризику виявляються від народження і вже
протягом перших років життя отримують медичну і психолого-педагогічну
корекційно - розвиваючу допомогу колективу фахівців. У цих умовах незрівнянно
зростає ефективність корекційного впливу: у багатьох дітей вдається домогтися
високого рівня компенсації психофізичних порушень, а то й попередити їх
розвиток. У зв'язку з цим особливу увагу фахівці ПМПК приділяють саме ранньому
виявленню дітей з порушеннями в розвитку. За останні роки виразною стала
тенденція до збільшення кількості дітей дошкільного віку серед тих, які
пройшли обстеження в ПМПК - їх близько половини (2005 р. - 42,5 тис; 2006 р. -
51,5; 2007 р. - 47,6). Дошкільники - найбільш перспективна вікова група дітей
у плані позитивних оптимістичних прогнозів щодо подолання недоліків їхнього
розвитку, профілактики дезадаптації дітей шкільного віку, здешевлення
спеціальної освіти в цілому. Вивчаючи дитину в психолого-медико-педагогічній
консультації, беруть до уваги результати попереднього психологічного її
обстеження, проведеного практичними психологами протягом певного часу в умовах
навчального закладу. Це дає можливість уникнути помилок у визначенні рівня
інтелектуального розвитку дитини.
Треба також відзначити, що
при заключній оцінці результатів обстеження дітей, що мають ті або інші
відхилення в психічному розвитку, у першу чергу важливо враховувати психологам
не вікові норми, а якісні своєрідності, обумовлені структурою дефекту.
Найбільш значимими
діагностичними показниками є:
1. Емоційна реакція дитини на обстеження (адекватність
поведінки ).
При обстеженні
спостерігається кілька варіантів поведінки
дітей. В одних випадках це хвилювання, настороженість, в інших - плач,
небажання вступати в контакт, надмірне збудження, іноді з агресивними проявами;
ще є варіант - неадекватна веселість,
фамільярність із дорослими. .Аналіз цих спостережень у сукупності з іншими
дозволить зробити більше точними висновки про психічний стан дитини. Найбільш
природною реакцією є хвилювання в незвичних умовах консиліуму. Насторожують
байдужність, безпричинний сміх, недотримання дистанції, що є показником
нерозуміння ситуації при низькому розумовому розвитку. Увагу повинно привернути
й гіперзбудливість дітей.
2.Розуміння
інструкції й мети завдання, характер інструкції (вербальна, невербальна).
Здатність зберігати інструкцію до кінця роботи.
Для дітей з нормальним розумовим розвитком, не
страждаючим зниженням слуху, сенсорною алалією , досить усної інструкції. При
цьому діти здатні втримувати її до кінця роботи.
Дітям розумово відсталим необхідна інструкція у вигляді показу того, що треба робити. У більш важких випадках тільки
виконання експериментатором завдання допомагає дитині зрозуміти, що від нього
потрібно. Інструкція в процесі виконання завдання губиться, тому необхідно
контролювати діяльність таких дітей.
Для дітей із затримкою психічного розвитку
більше ефективної є невербальна інструкція. Дуже багато випадків втрати інструкції в
процесі виконання завдання через підвищену
відволікаємість, імпульсивність, неорганізованість.
3. Характер діяльності:
наявність
та стійкість інтересу до завдання; цілеспрямованість та активність; способи
діяльності (адекватність, раціональність) - діє методом проб і помилок, методом
зорового співвіднесення, на основі подання; навички самоконтролю;
використання допомоги, види й міра допомоги;
вольові
зусилля.
У дітей з нормальним розумовим
розвитком можуть бути елементи несформованої діяльності: не
цілеспрямованість, низький рівень самоконтролю, надмірна відволікаємість швидке пересичення роботою. Але ці недоліки
при відповідних заняттях коригуються у звичайних умовах класу. Допомога
ефективна.
Для дітей
розумово відсталих характерне недорозвинення пізнавальних інтересів. Саме
тому, а також через нерозуміння змісту завдання діти не проявляють виражених
адекватних емоційних реакцій. Увагу може
привернути (ненадовго) яскравий, звучний предмет, але не саме завдання.
Відзначається порушення цілеспрямованості діяльності, відхід від початого
правильного виконання до дій, не пов'язаним із завданням. Можливі неадекватні
дії (силові прийоми, розкидання й т.п.). Для цих дітей характерно швидке настання
стану пересичення. Вони мають потребу в постійній активізації, спонуканні до
дій. Відсутність навичок самоконтролю вимагає покрокового, поетапного контролю
з боку дорослих. Допомога використається недостатньо. У цих дітей низький
рівень навченості, що особливо проявляється при переносі придбаної навички на
аналогічне завдання.
У дітей
із затримкою психічного розвитку також спостерігається зниження
пізнавальної активності. Їхні розумові операції недостатньо сформовані, їм
важкі узагальнення й абстрагування ознак предметів. Слабко розвинена довільна
регуляція діяльності, відсутні навички самоконтролю. Але попри все це в цих
дітей значно вище потенційні можливості. У порівнянні з розумово відсталими
вони краще використають допомогу, здійснюють перенос показаного способу дії на
аналогічне завдання. Для них часом буває досить лише організуючої допомоги.
4. Здатність
переносу показаного способу дії на аналогічне завдання.
Діти з нормальним розумовим
розвитком показують високу навченість
при виконанні аналогічних завдань.
Діти розумово відсталі погано використають допомогу, випробовують ті ж труднощі
в аналогічних завданнях.
Діти із затримкою психічного
розвитку використають допомогу й
здійснюють перенос на аналогічні завдання.
5. Критичність
оцінки результатів своєї роботи.
Діти з нормальним розумовим
розвитком розуміють свої успіхи й
невдачі.
Розумово відсталі діти некритичні до результатів своєї роботи. Вони не
розуміють того, що не виконали завдання, а тому не засмучуються.
У дітей із затримкою
психічного розвитку емоційні реакції на ситуації успіху й невдачі більше
адекватні, чим у розумово відсталих.
6. Стан моторики.
У розумово відсталих дітей
відзначається некоординованість, незручність рухів. Їм важко стояти, стрибати
по черзі то на одній, то на іншій нозі, виконувати за завданням різні рухи
руками. Особливо страждає дрібна моторика пальців рук. Спостерігається
захоплення предметів (паличок, картинок) всією долонею, а не пальцями.
У дітей із затримкою
психічного розвитку недорозвинення моторики відзначається рідше, ніж у
розумово відсталих.
Обстеження фізичного розвитку, пізнавальної діяльності, мовленнєвих особливостей, емоційно-соціальної поведінки дитини 1,5 років (18 місяців), 2-х років Нормативи розвитку дитини 1,5 років
(18 місяців) Малюк 1,5 років (18
місяців) повинен: -
активно пересувати речі поперед себе;
- досить швидко ходити:
проходити по прямій та похилій доріжці шириною 10-15см; - впевнено залізати на високі предмети;
злізати з допомогою дорослих; переступати через мотузку, палицю; - кликати
дорослого, коли виникають труднощі;
- цікавитися процедурою їжі; - тримати чашку за ручку, пити з неї, робити
спробу їсти ложкою; - самостійно сідати за стіл і виходити з-за столу; - дякувати за їжу; - уважно
спостерігати за виконанням дорослими гігієнічних процедур і деякі з них
імітувати; - знати призначення
носовичка, серветки, гребінця; -
виконувати прохання дорослого (шукати, знаходити і приносити те, що просять);
- радіти своєму відображенню у дзеркалі,
посміхатися до нього та гратися з ним;
- після показу дорослого наслідувати його прості дії,
приносити знайомі предмети; - спілкуватися з дорослими, використовуючи різні засоби і
прийоми;
- диференціювати поняття «можна» і «не можна», «хороший»
і «поганий», «гарний» і «негарний»; - хапаючи кубик, відкривати руки залежно
від величини об'єкта; - хапати однією
рукою 2 кубики, або брати одночасно двома руками три кубики; -
ставити один кубик на інший; - простягати руку з іграшкою дорослому, відпускати її; - розрізняти
предмети за формою, величиною;
-
розрізняти різну тональність голосу вимог дорослих; - нанизувати
3-4 кільця на
стрижень;
- розрізняти 3-4 кольори (жовтий,
червоний, зелений); - будувати
«доріжку»,
«стілець», «листок» із цеглинок; - розрізняти поняття «великий» і
«малий»; - диференціювати поняття
«багато» - «мало»;
- мати словниковий запас з 40 слів (це аморфні слова, які
мають ситуативний характер); - уміти
розрізняти на слух «Що саме?», впізнавати знайомі іграшки;
- виконувати прості дії з предметами й іграшками
(покачай, нагодуй, візьми, пожалій, поклади); -
звуконаслідувати знайомі предмети (тварини) - собачка, півник, курочка, машина,
киця...;
- орієнтуватися у просторовому розміщенні предметів,
розуміти«на», «під», «біля»; - відрізняти реальні речі від їх зображення; - слухати
оповідання, казки;
- на прохання дорослого та самостійно повторювати одну й
ту саму дію («ладусі», «сорока-ворона»)
Нормативи
розвитку дитини 2-х років
Дитина
2-х років повинна:
- впевнено володіти основними рухами;
- швидко, цілеспрямовано ходити, обминаючи 2—3 предмети по
прямій та по
похилій доріжці;
- переступати через перешкоди;
- ходити з іншою дитиною по прямій, тримаючись за руки;
- ставати півколом та один за одним у колоні;
- пролізати в обруч;
- залізати з допомогою дорослих на драбину;
- підніматися на горбочки;
- кидати м'ячик однією і двома руками;
- котити м'яч іншій дитині;
- піднімати руки вгору, вперед, ховати за спину; плескати в
долоні, стискувати і розпрямляти пальці;
- добре присідати, тримаючись за опору;
- брати активну участь у ігрових справах та рухливих іграх;
- самостійно їсти улюблену страву;
- користуватися серветкою, милом, рушником, гребінчиком;
- прагнути виглядати охайно (надавати перевагу чистому,
намагатися усунути ознаки забруднення);
- не мочити штанців, пишатися цим;
- уникати речей, досвід взаємодії з якими в минулому
пов'язувався з негативними переживаннями;
- уміти протягом
тривалого часу спостерігати за діями рідних, знайомих, чужих людей;
- обирати за власним бажанням об'єкт для наслідування;
- усвідомлювати свою відокремленість від дорослого, багато
чого робити самостійно;
- знати свою статеву
належність, радіти їй, відрізняти себе від представника іншої статі;
- описувати дії, які
виконує, використовувати займенники «я», «моє», «ти»;
Нормативи
розвитку дитини 3 років
Дитина 3 років повинна:
Мати уявлення
про здоровий спосіб життя; спостерігати за його проявами у найближчому та
віддаленому оточенні; відчувати радість від власного м'язового напруження,
своєї рухливості, вправності, доброго самопочуття.
Володіти
руховими уміннями та навичками:
- ходити змінюючи напрям та обходячи предмети;
- переступати через перешкоди, з обруча в обруч, з
цеглинки на цеглинку;
- бігати по доріжці з предметами й іграшками в середньому
та повільному темпі;
- повзати по доріжці між двома лініями, імітуючи тварин
(як жучок, собачка, киця, ведмедик);
- лазити по похилій дошці та драбині;
- котити, кидати м'ячик однією рукою (лівою і правою)
надальність, через мотузку на рівні грудей та вище голови, попадати в ціль,
ловити м'яч з відстані;
- перестрибувати через лінію, палицю, через дві
паралельні лінії на відстані 10-30
см;
- стрибати в довжину з місця та зістрибувати з предметів
заввишки 10-15 см;
- володіти гнучкістю тулуба (вправо, вліво, вперед,
сторони), рухати одночасно руками і ногами.
*Орієнтуватися у можливостях власного організму; знати
свою статеву належність, називати її, мати уявлення про відповідні їй
особливості поведінки та правила догляду за тілом, волоссям, одягом.
*Володіти основними навичками культурної поведінки під
час споживання їжі, догляду за ігровим куточком житла, зовнішністю, одягом і
тілом; намагатися бути самостійним і акуратним, пишатися цим. Заявляти: «Я
сам».
*Орієнтуватися в ознаках нездужання, повідомити дорослому
про нездужання, показати місця локалізації болю, співчувати
болю інших людей.
*Позитивно ставитись до загартувальних та більшості
гігієнічних процедур, усвідомлюючи їх значущість для здоров'я.
*Диференціювати «своїх» та «чужих», поводитися розкуто у
присутності «своїх», стримано - серед останніх.
*Володіти найпростішими формами культурного звернення до
навколишніх людей; знати як підтримати спілкування та спільну діяльність з
дорослими та однолітками.
*Орієнтуватися в просторі та навколишньому житті;
спостерігати за предметами, об'єктами природи, людьми, за собою у дзеркалі,
фіксувати увагу на одиничній властивості об'єкта довкілля.
*Орієнтуватися у часі (теперішньому, минулому, майбутньому).
Використовувати поняття: день, ранок, ніч. Пригадувати дещо з того, що
трапилось з дитиною «давно».
*Знати скільки років виповнилось.
*Розрізнювати контрастні стани погоди та співвідносити з
відповідними малюнками (світить сонце, дме вітер, падає сніг , іде дощ).
*Встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. (Коли на небі
хмари - то буде дощ).
*Орієнтуватися у просторі. (Розуміти поняття: над, під,
за, біля, низько, високо, угору, вниз, тут, там).
*Усвідомлювати частини тіла та обличчя. Уміти показувати
їх на собі, ляльці, знаходити частини тіла у тварин.
*Збирати пірамідку з 5-7 кілець (в порядку зменшення
розміру кілець). Складати розбірну мотрійку (відерце, кубики) з 4-5 частин;
будувати вежу з 5-7 кубиків; нанизувати намисто на поворозку.
*Розрізнювати 8-9 кольорів (червоний, синій,
зелений, жовтий, білий, чорний, фіолетовий, оранжевий,
сірий).
*Розрізнювати і співвідносити геометричні форми,
співвідносити: куля, піраміда, куб, овал.
*Диференціювати поняття: «великий-малий»;
«товстий-тонкий»; «легкий- важкий».
*Розрізнювати людей за
різними ознаками: «високі-низькі»;«товсті-тонкі»; «діти-дорослі-старі».
*Диференціювати поняття:
«один-багато-два»; «багато-мало»; «стільки ж, скільки у мене»; «порівну».
*Рахувати предмети, об'єкти,
людей - (один-два-три).
*Узагальнювати родові
поняття: «Посуд», «Меблі», «Іграшки». Використовувати об'єднуючі слова. Знати
призначення посуду, одягу, транспорту, телефону, телевізора, плити.
*Називати тварин та їх
дитинчат.
*Виконувати прості доручення
та інструкції, діяти згідно з ними.
*Вміти ставити запитання «Що
це?», «Де?» та розуміти їх.
*Розуміти назви предметів,
іграшок, тварин, їх дитинчат та впізнавати їх на малюнках.
*Розуміти призначення
предметів побуту.
*Називати знайомі дії на
малюнках.
*Розуміти предмети за їх
призначенням «Кому що потрібно?»,«Хто що їсть?».
*Усвідомлювати питання:
«Де?», Дуди?», «На
чому?»,«Кому?», «У кого?», «Звідки?». Уміти на них відповідати.
*Використовувати прості
прийменники: «на», «під», «за»,
*Звуконаслідувати тварин та
їх дитинчат.
*Вимовляти правильно, чітко
всі голосні (а, о, у, є, й, і) звуки та приголосні (б, п, м, н, т, д, к, г, х,
ф, в, с, з) звуки.
*Промовляти слова в різному
темпі (швидко, повільно) з різною силою голосу (тихо, тихіше, голосно,
голосніше), чітко, не «ковтати» склади та закінчення.
*Утворювати прості речення з
2-3 і навіть з 4-х слів.
*Розуміти зміст простої
казочки («Ріпка», «Козенята і вовк»,«Колобок», «Курочка Ряба»).
*Вміти слухати невеличкі
музичні твори, емоційно відгукуватися на них.
*Розрізнювати звуки за висотою
(як кричить великий песик і малий; хто
співає - мама-пташка чи пташенятко).
*Впізнавати знайому пісню або
мелодію, розуміти про що або про кого співають. Вміти підспівувати дорослим
окремі слова, склади, фрази.
*Співати без напруги,
природним голосом.
*Вміти ходити і бігати під
музику: в одному напрямі за дорослим, робити коло, виконувати різні рухи з
атрибутами (іграшками, прапорцями, брязкальцями, хустинками).
*Виконувати прості
танцювальні рухи: плескати в долоні, тупотіти ногами, хитатися з ноги на ногу, кружитися на носочках,
виставляти по черзі ноги, повертати кистями рук.
*Вміти починати і закінчувати
рухи разом з музикою.
ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО
ВІКУ.
Досліджують: адекватність
поведінки, особливості контакту, наявність
інтересу до співпраці з дорослим, особливості предметно-практичних дій, працездатності, здатність
зосереджуватись, аналізувати предмети, виділяти
суттєві ознаки, окремі частини, установлювати
схоже і відмінне, узагальнювати, здійснювати класифікацію, переносити вміння в нові пізнавальні ситуації;
міру самостійності, здатність міркувати,
встановлювати причинно-наслідкові
зв'язки, робити умовиводи, стан емоційно-вольової сфери, особливості формування особистості.
Пропонуємо зразок записів результатів психологічного
обстеження
Поведінка:
- адекватні ситуації;
- психомоторна розгальмованість;
- особливості
поведінки: пожвавлення, розкутість, зацікавленість
або незадоволення;
- дисциплінованість, нервова
врівноваженість, стриманість, володіння
культурними навичками.
Особливості контакту:
- змістовний, встановлюється легко, невимушено;
- змістовний, встановлюється поступово, характеризується скутістю, сором'язливістю, потребує заохочення;
- формальний, встановлюється легко, невимушено.
Інтерес до співпраці з дорослим:
- виразний, стійкий, такий, що стимулює діяльність;
- епізодичний, поверховий, не стимулює діяльність;
- відсутність інтересу аж до відмови від виконання
завдання.
Предметно - практичні дії:
- самостійні,
адекватні, практичні дії, яким передують розумові, виявлення пошукової активності;
- нерішучі, стимульовані, адекватні практичні дії, яким
передують розумові;
- діють імпульсивне, не радячись з дорослим;
- нерішучі практичні дії, нерегульовані розумовими;
- імпульсивні, неусвідомлені дії (маніпулювання дидактичним
матеріалом).
Темп та працездатність:
- рівномірна працездатність протягом усього дослідження;
- нерівномірний темп з проявами імпульсивності дії при
збереженні працездатності;
- працездатність нерівномірна, з елементами астенії;
- рівномірно повільний темп, пов'язаний з перевагою гальмування над збудженням;
- рівномірно швидкий темп, пов'язаний з перевагою збудження над гальмуванням.
Здатність
зосереджуватись:
- концентрація уваги: стійка чи швидко виснажується;
- швидка втомлюваність, падіння працездатності при невеликому навантаженні;
- повільність входження в роботу.
Ці відомості отримуються у процесі спілкування з дитиною,
спостереження за її діяльністю: під
час виконання діагностичних завдань, зокрема, спеціальних, спрямованих на обстеження властивостей уваги.
Аналізування
предметів:
- судження логічні, правильні, свідомо відрізняє суттєві
ознаки від несуттєвих;
- виявлено недостатній рівень процесів узагальнення і
абстрагування;
окремі непослідовні судження чи помилкові рішення (наприклад,
при астенічному стані).
Встановлення
схожого і відмінного
- сформованість здатності до аналітико-синтетичної діяльності
Узагальнення:
- задовільно
володіє поняттями чи орієнтується на зовнішні, несуттєві ознаки;
- недостатність
рівня узагальнень
Здійснення класифікації:
- рівень доступності узагальнень (сформованість узагальнень
на елементарному рівні, труднощі під
час об'єднання складніших груп).
Перенесення вміння в нові пізнавальні ситуації - здатність до актуалізації
знань під час розв'язання аналогічних завдань.
Міра самостійності та характер необхідної допомоги:
- сформованість уміння дитини самостійно виконати те, що вона вже виконала з допомогою дорослих;
- вміння використати допомогу у процесі виконання завдання.
Здатність
міркувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки: стійкість чи нестійкість мислення, «зісковзування» суджень на шлях випадкових асоціацій (чи наявна можливість
виправлення помилок і подальша
діяльність без них).
Умовиводи:
- правильність
суджень чи неспроможність з'ясувати основний зміст навіть простих сюжетних малюнків;
- наявність
труднощів у розумінні внутрішніх смислових зв'язків, особливо прихованих;
- можливість
самостійної розповіді.
Деякі прояви рис особистості:
- затримка у сформованості пізнавальної діяльності і реакцій
поведінки. -можливі прояви психічного
інфантилізму;
- обмеженість інтересів, невміння спостерігати;
- млявість, боязкість, плаксивість, схильність скаржитися
на товаришів, постійне звертання по
допомогу;
- надмірна збудливість - бурхливі реакції на зауваження;
постійні конфлікти з товаришами, бійки, що закінчуються сльозами і повною знесиленістю;
- критичність - здатність адекватно реагувати на критичні
зауваження і заперечення з боку інших
осіб. ( За результатами спостереження).
ПЕРЕЛІК
ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДИК,
що використовуються в роботі
з дітьми , які проходять ПМПК
Методичні рекомендації щодо
використання психодіагностичних методик
переліку:
Обов'язковою умовою є врахування провідної діяльності
дитини молодшого дошкільного віку —
гри. Усі завдання слід проводити в режимі гри з малюком, використовувати
емоційний контакт та будувати процес дослідження на доброзичливому ставлення до
маленької особистості. Для ефективного
психодіагностування рекомендовано використовувати
не більше 4 методик для кожного віку. Це дасть змогу зберегти працездатність дитини, не переобтяжити її. Крім
конкретних показників виконання завдань необхідно відзначити особливості
поведінки дитини. Якісні характеристики діяльності
дитини під час вашого обстеження слід описати за наступними категоріями :
1)
особистісний
контакт ;
2)
інтерес
до завдань;
3)
спосіб
виконання завдань (характеристика практичних дій);
4)
темп
роботи (працездатність).
Також буде корисним зазначити наступні особливості самого
процесу виконання завдань:
1) здатність дитини приймати завдання, утримувати його в
свідомості та адекватно
діяти;
2)
створення
внутрішнього плану дій - обміркування шляху розв'язання (пауза, зосередженість
перед початком виконання);
3)
продуктивність
використання допомоги при виникненні труднощів у процесі виконання завдання;
4)
здатність
переносити набутий досвід на виконання аналогічних завдань;
5)
гнучкість
чи стереотипність діяльності, тобто здатність переключатися з одного
способу на інший адекватний новим умовам;
6)
критичність
мислення - здатність знайти та виправити зроблені помилки;
7) здатність
умовно опосередкувати діяльність та словесно пояснити свої дії.
Психолог повинен створити умові довірливої та доброзичливої атмосфери під час
дослідження та за умови присутності дорослих попередити про невтручання в
процес
дослідження. Спеціаліст має
врахувати той факт, чи нормально чує та бачить дитина. За таких умов слід
користуватись жестами, мімікою (туговухість, глухота) чи спеціальним
обладнанням (порушення зору)
Під час будь-якого психологічного дослідження будь-якої
особи, тим більше дитини, психолог повинен керуватись нормами Етичного кодексу
та виконувати їх:
- бути
компетентним у проблемі, що вивчається;
- зберігати конфіденційність результатів дослідження
(повідомляти їх коректно і об'єктивно);
- усвідомлювати відповідальність за свої дії (повідомляти
лише конкретні результати конкретного дослідження, а не свої гіпотези та
припущення, не давати безпідставних рекомендацій та обіцянок);
- захищати
права дитини.
Розвиток сприймання
|
№
п/п
|
Автор, назва методики,
Літературне джерело
|
Спрямованість
|
Вік
|
Для вирішення якого завдання використо- вується
|
|
1.
|
Методика „Складання піраміди
з кілець”
„Практичний матеріал для проведення
психолого-педагогічного обстеження дітей”.С.Д.Забранна , О.В.Боровик.Москва.2008
|
Досліджують
координацію рухів руки дитини, ступінь сформованості уявлення про величину, форму та
кольори; адекватність та
раціональність способу дій; самоконтроль у процесі роботи; наявність і
стійкість інтересу; навченість.
|
3-5р.
|
Розвиток
сприймання
|
|
2.
|
Методика „ Розкладання паличок( або брусочків)
згідно заданому зразку
„Практичний матеріал для проведення
психолого-педагогічного обстеження дітей”.С.Д.Забранна,
О.В.Боровик.Москва.2008.
|
Досліджують
просторову орієнтацію; працездатність; інтерес до виконання завдання; відношення до своїх успіхів і невдач.
|
3-5р.
|
Розвиток
сприймання
|
|
3.
|
Мтодика „Заповнення різними
об'ємними
геометричними тілами
«Поштової скриньки»(3-12
шт.)”
„Практичний
матеріал для проведення психолого-педагогічного обстеження
дітей”.С.Д.Забранна, О.В.Боровик.Москва.2008
|
Сформованість сприйняття форми,вміння виділяти плоску форму із об’ємної
,порівнювати її з проріззю
|
3-5р.
|
Розвиток
сприймання
|
|
4.
|
Методика „Сприйняття кольору
„
„Практичний
матеріал для проведення психолого-педагогічного обстеження
дітей”.С.Д.Забранна, О.В.Боровик.Москва.2008.
|
Визначити здатність співвідносити й
диференціювати кольори, знання назв основних
кольорів.
|
3-5р.
|
Розвиток
сприймання
|
|
5.
|
Методика „Сприйняття форми,
величини (розміру), кольору”
„Практичний матеріал для проведення
психолого-педагогічного обстеження дітей”.С.Д.Забранна,
О.В.Боровик.Москва.2008.
|
Виявити розуміння інструкції й мети завдання; уміння
виділяти ознаки форми; знання назв основних геометричних фігур.
|
4-5р.
|
Розвиток
сприймання
|
|
6.
|
Методика „Сприйняття форми,
величини (розміру), кольору „
„Практичний
матеріал для проведення психолого-педагогічного обстеження
дітей”.С.Д.Забранна, О.В.Боровик.Москва.2008.
|
Виявити сформованість подань про
величину (розмірі); здатність розрізняти поняття «великий», «маленький»,
«однаковий»; уміння порівнювати однакові за формою й різні по величині об'єкти; якість уваги в процесі
діяльності.
|
3-4р.
|
Розвиток
сприймання
|
|
7.
|
Методика „Сприйняття форми,
величини (розміру), кольору „
„Практичний
матеріал для проведення психолого-педагогічного обстеження
дітей”.С.Д.Забранна, О.В.Боровик.Москва.2008
|
Виявити
сформованість подань про величину
(розмір); здатність розрізняти
поняття «великий», «маленький», «однаковий»;
уміння порівнювати однакові за формою й
різні за величиною об'єкти;
якість уваги в процесі діяльності.
|
4-5р.
|
Розвиток
сприймання
|
|
8.
|
Методика „
Сприйняття форми, величини (розміру), кольору „ „Практичний матеріал для проведення
психолого-педагогічного обстеження дітей”.С.Д.Забранна,
О.В.Боровик.Москва.2008
|
Виявити здатність сприймати й співвідносити об'єкти з
урахуванням ознак кольору й форми.
|
5-6р.
|
Розвиток
сприймання
|
|
9.
|
Методика „Сприйняття
просторових відносин „ „Практичний матеріал для проведення психолого-педагогічного обстеження
дітей”.С.Д.Забранна, О.В.Боровик.Москва.2008
|
Досліджувати вміння розрізняти праву — ліву сторони в зображенні на картині, у співрозмовника й т.п.
|
6-7р
|
Розвиток
сприймання
|
|
10.
|
Методика „Сприйняття
просторових відносин „. „Практичний матеріал для проведення психолого-педагогічного обстеження
дітей”.С.Д.Забранна, О.В.Боровик.Москва.2008
|
Виявити рівень розвитку просторової орієнтації в розташуванні об'єктів на площині; зорового аналізу й відтворення заданих конструкцій; здатності до відтворення зразка по пам'яті; уміння планувати свої дії відповідно до заданої мети; наявність самоконтролю.
|
4-5р.
|
Розвиток
сприймання
|
|
11.
|
Методика „Матриці Равена” „Практичний матеріал для
проведення психолого-педагогічного обстеження дітей”.С.Д.Забранна,
О.В.Боровик.Москва.2008
|
Виявити рівень зорового сприйняття,
наочно-образного мислення; уваги.
|
5-6р.
|
Розвиток сприймання
|
|
12.
|
Методика „Робота з
мотрійками двох-, чотирьох-, шестискладовими « От діагностики
к развитию» С.Д.Забрамная. Москва.1998
|
Виявлення розуміння дитиною
невербальної інструкції; адекватність дій; способи дій; використання
допомоги. Сформованість поняття
величини (більша-менша). Стан моторики.
Наявність і стійкість інтересу
|
3-5р.
|
Розвиток сприймання
|
|
13.
|
Методика „Побудова
парканчика"
« От діагностики к развитию» С.Д.Забрамная. Москва.1998
|
Розуміння мети
завдання, виявлення здатності до довільної діяльності. Наявність
самоконтролю. Стан моторики.
|
4-5р.
|
Розвиток сприймання
|
|
14.
|
Методика „Робота з різно- кольоровою мозаїкою” « От діагностики к развитию» С.Д.Забрамная. Москва.1998
|
Виявлення здатності
сприймати кольори, співвідносити однакові, диференціювати, знати
назви кольорів. Уміння працювати за інструкцією, за зразком. Зорова пам'ять. Стан моторики.
|
4-5р.
|
Розвиток сприймання
|
Розвиток уваги
|
15.
|
Методика „Порівняй картинки.” « От
діагностики к развитию» С.Д.Забрамная. Москва.1998
|
Досліджувати такі якості уваги, як стійкість, переключення , розподіл, обсяг.
|
5-6р.
|
Розвиток уваги
|
|
16.
|
Методика« Схоже та відмінне» „Практичний матеріал для проведення психолого-педагогічного обстеження
дітей”.С.Д.Забранна , О.В.Боровик.Москва.2008
|
Виявити здатність зосереджувати увагу на пропонованих об'єктах;
спостережливість; зорова пам'ять.
|
5-6р.
|
Розвиток уваги
|
|
17.
|
Методика „Робота з лабіринтами” « От діагностики к развитию» С.Д.Забрамная.
Москва.1998
|
Виявлення розуміння інструкції, стійкості,
концентрації, обсягу уваги. Цілеспрямованість
діяльності. Особливості зорового сприйняття.
|
4-5р.
|
Розвиток уваги
|
|
18.
|
Методика „Що тут недомальовано? „„Практичний матеріал для проведення
психолого-педагогічного обстеження дітей”.С.Д.Забранна,
О.В.Боровик.Москва.2008
|
Досліджувати спостережливість; здатність до
зосередження уваги; характер емоційних реакцій.
|
4-5р.
|
Розвиток уваги
|
|
19.
|
Методика „Знайди таку ж картинку” « От діагностики к развитию» С.Д.Забрамная.
Москва.1998
|
Виявлення
здатності встановлювати тотожність, подібність розходження в предметах на
основі зорового аналізу. Спостережливість. Стійкість уваги. Цілеспрямованість сприймання.
|
4-5р.
|
Розвиток уваги
|
Розвиток пам’яті
|
20.
|
Методика „ 10 слів „ „„Практичний матеріал для проведення психолого-педагогічного обстеження
дітей”.С.Д.Забранна, О.В.Боровик.Москва.2008
|
Досліджувати розуміння інструкції й мети завдання; здатність установлювати опосередковані зв'язки й користуватися ними при відтворенні; особливості логічної пам'яті.
|
6р.
|
Розвиток пам’яті
|
|
21
|
Методика «10 картинок» „Практичний
матеріал для проведення психолого-педагогічного обстеження
дітей”.С.Д.Забранна, О.В.Боровик.Москва.2008
|
Виявити особливості зорової пам'яті й уваги.
|
5-6р.
|
Розвиток пам’яті
|
Розвиток мислення
|
22.
|
Методика „Розуміння картин зі
схованим змістом” „Практичний матеріал
для проведення психолого-педагогічного обстеження дітей”.С.Д.Забранна,
О.В.Боровик.Москва.2008
|
Виявити здатність дітей зрозуміти сюжет у цілому, визначати думки й
почуття людей на підставі міміки й жестів персонажів; установити
причинно-наслідкові зв'язки, які лежать в основі зображеної ситуації.
|
6р.
|
Розвиток мислення
|
|
23.
|
Методика „Розуміння картин із зображенням
безглуздих ситуацій”. „Практичний матеріал для проведення психолого-педагогічного обстеження
дітей”.С.Д.Забранна, О.В.Боровик.Москва.2008
|
Виявити розуміння дітьми безглуздості зображеного; запас загальних
відомостей про навколишнє; характер емоційного прояву; наявність почуття
гумору.
|
4-5р.
|
Розвиток мислення
|
|
24.
|
Методика „Розуміння серії картин, зв'язаних єдиним сюжетом.” „Практичний матеріал для проведення психолого-педагогічного обстеження
дітей”.С.Д.Забранна, О.В.Боровик.Москва.2008
|
Виявити вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; робити
узагальнення; давати оцінки
ситуаціям; рівень мовного розвитку дитини.
|
5-6р.
|
Розвиток мислення
|
|
25.
|
Методика „Характеристика деяких загальних уявлень”. „Практичний матеріал для проведення
психолого-педагогічного обстеження дітей”.С.Д.Забранна,
О.В.Боровик.Москва.2008
|
Виявити запас і точність уявлень; характер порівняння; здатність до
узагальнення; спостережливість; стійкість уваги; цілеспрямованість
діяльності; прояв і стійкість інтересу.
|
5-6р.
|
Розвиток мислення
|
|
26.
|
Методика „Розуміння змісту літературних текстів”. „Практичний матеріал для проведення психолого-педагогічного обстеження
дітей”.С.Д.Забранна, О.В. Боровик.Москва.2008
|
Виявити здатність актуалізувати наявні відомості;
перевірка пам'яті та мовлення.
|
4-5р.
|
Розвиток мислення
|
|
27.
|
Методика „Виключення предметів і понять,
невідповідних до інших
у запропонованій групі. Установлення закономірностей”. „Практичний матеріал для проведення
психолого-педагогічного обстеження дітей”.С.Д.Забранна,О.В.
Боровик.Москва.2008
|
Виявити
здатність установлювати подібність і розходження між предметами ( порівнювати предмети за
величиною та кольорами, формами);
робити аналіз, синтез; поєднувати в групу за основними ознаками
|
4-5р.
|
Розвиток мислення
|
|
28.
|
Методика „Виключення предметів і понять,
невідповідних до інших у запропонованій групі. Установлення закономірностей”
„Практичний матеріал для проведення психолого-педагогічного обстеження
дітей”.С.Д.Забранна,О.В . Боровик.Москва.2008
|
Виявити здатність дітей виділяти в предметах їхні
істотні ознаки й робити на цій основі необхідні узагальнення; рівень розвитку
категоріального мислення; здатність мовного узагальнення виділених ознак
|
5-6р.
|
Розвиток мислення
|
|
29.
|
Методика „Розуміння загадок.” „Практичний матеріал для
проведення психолого-педагогічного обстеження дітей”.С.Д.Забранна,О.В
.Боровик.Москва.2008
|
Виявити розуміння дитиною алегоричного змісту загадок з
використанням наочної опори й життєвого досвідів; здатність до активної
пошукової діяльності; характер емоційної реакції; наявність і стійкість
інтересу.
|
4-6р.
|
Розвиток мислення
|
|
30.
|
Методика „Робота з розрізними
картинками” « От діагностики к развитию» С.Д.Забрамная.
Москва.1998
|
Виявлення
сформованості наочно-діючого й наочно-образного мислення, комбінаторних
здібностей. Уміння оперувати предметами, образами. Цілеспрямована
діяльність. Навченість.
Наявність і стійкість інтересу. Вольові зусилля. Координованість рухів рук та дрібної моторики
пальців рук.
|
3-4р.
|
Розвиток мислення
|
|
31.
|
Методика „Робота із сюжетними
"вкладками" « От діагностики к развитию» С.Д.Забрамная.
Москва.1998
|
Виявлення
сформованості просторового сприйняття, аналітико-синтетичної діяльності,
здатності на основі зорового й розумового аналізу встановлювати
закономірності в зображенні.
|
4-5р.
|
Розвиток мислення
|
|
32.
|
Методика „Робота із сюжетними картинками” « От діагностики к развитию» С.Д.Забрамная. Москва.1998
|
Виявляється цілеспрямованість дій, здатність на основі
аналізу й синтезу зробити найпростіші узагальнення, виділити зв'язку,
зрозуміти почуття людей по їхній міміці й жестам.
Емоційна реакція на безглуздість у зображенні (сміх, посмішка,подив). Стійкість уваги. Наявність інтересу. Рівень
мовного розвитку й запас уявлень про
навколишнє.
|
4-5р.
|
Розвиток мислення
|
